ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛАСТНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ВСЕУКРАИНСКОЙ ОБЩЕСТВЕННОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ИНВАЛИДОВ “СОЮЗ ЧЕРНОБЫЛЬ УКРАИНЫ”Харьковская общественная организация «Чернобылец Харьковщины»

26 апреля 1986 года

На четвёртом энергоблоке Чернобыльской АЭС произошла авария, ставшая крупнейшей катастрофой в истории атомной энергетики...

Последствия

Уже прошло 33 года, со дня аварии на ЧАЭС, но до сих пор мы видим её последствия...

На Харьковщине

По состоянию на 01.01.2020 года - 20 212 пострадавших от последствий аварии на ЧАЭС

10 248 ликвидаторов

Участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС 10 248, в т.ч. инвалидов 5227 чел.

5 285 потерпевших

Потерпевших от Чернобыльской катастрофы 5285, в т.ч. 942 инвалида

164 человека

164 участников других ядерных испытаний, в т.ч. 51 инвалидов

1 946 вдов

1946 вдов, умерших чернобыльцев, смерть которых связана с последствиями аварии на ЧАЭС

2 569 детей

Пострадало 2569 детей, в т.ч. 5 из них инвалидов

Помним, скорбим

С 1986 года на Харьковщине умерло более 10 тысяч человек...

Люди в погонах. Имена и лица.

Опубликовано: 28 Май, 2020

В ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяли участь 380 тис. військовослужбовців Збройних Сил Радянського Союзу та Внутрішніх військ МВС СРСР. Переважна більшість з них були резервістами. Загалом через Чорнобиль пройшло понад 300 частин цивільної оборони, хімічних, авіаційних, інженерних, залізничних, прикордонних та інших військ з усіх військових округів Радянського Союзу.

А першими людьми в погонах, які після пожежних та співробітників МВС прибули до місця катастрофи, були військовослужбовці 427-го Червонопрапорного окремого механізованого полку цивільної оборони СРСР (в/ч 01646). На той час полк дислокувався в місті Києві на Червонозоряному проспекті неподалік від Севастопольської площі. У 2000-ні роки на колишній території цієї військової частини було побудовано житловий квартал та великий супермаркет. Сьогодні лише два десятки старих каштанів та лип, які колись росли вздовж плацу, нагадують ветеранам полку про їхню військову частину.

Сигнал «Теодоліт» (так умовно позначалась аварія на ЧАЕС) надійшов до чергового офіцера 427 омп о 3:15 ранку 26 квітня 1986р.. За цим сигналом до Прип’яті прибув мобільний загін полку, військовослужбовці якого отримали завдання здійснювати радіаційну розвідку в місті та навколо нього, та взяти участь у проведенні заходів із дезактивації вулиць Прип’яті.

З 15:30 до 16:30 26.04.1986 р. екіпаж бойової розвідувальної машини мобзагону у складі старшого лейтенанта Олександра Логачова, старшого сержанта Гаюра Ісломова, сержанта Сергія Власкіна та рядового Ерлана Темергалієва провів розвідку на території ЧАЕС та вздовж її периметру. Біля зруйнованого вибухом 4-го енергоблоку прилад ІМД-21 показав 2080 рентген. На той час це була перша інформація, в якій фігурували не десятки чи сотні, а тисячі рентген. План радіаційної обстановки, який було складено за підсумками цієї розвідки, зберігається в нашому Музеї.

Після евакуації населення з міста енергетиків мобільний загін було виведено з Прип’яті в район міста Іванків. Там було розгорнуто пункт спеціальної обробки техніки, який забезпечував дезактивацію автомашин, що виїжджали за межі зони радіаційного забруднення. 29 квітня після виконання поставлених завдань і отримання частиною військовослужбовців доз опромінення 25-30 рентген (а то і більше), мобільний загін було повернуто до місця постійної дислокації.

В фондах та експозиційних залах Національного музею «Чорнобиль» зберігаються комплекси матеріалів, які розповідають про участь військовослужбовців 427-го омп ЦО СРСР в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Серед них документи та особисті речі командира полку полковника Володимира Васильовича Гребенюка, командира механізованої роти капітана Петра Павловича Зборовського (йому було доручено організувати роботу з відкачування води з підвалів 4-го енергоблоку), командира взводу розвідки старшого лейтенанта Олександра Вікторовича Логачова. В бібліотеці Музею зберігаються примірники журналу «Камуфляж» №№ 4 та 5 за 2006 р., в яких надруковано розгорнуту розповідь про ті події.

После эвакуации населения из города энергетики мобильный отряд был выведен из Припять в район города Иванкова. Была специальная переработка технологий, обеспечивавшая дезактивацию автомашин, вышедших за пределы зоны радиационного загрязнения. 29 апреля, после выполнения заданий и получения части военнослужащих доз облучения 25-30-излучения (и более), мобильный отряд был возвращен на место постоянного вывиха.

В фондах и экспозиционных залах Национального музея «Чернобыль» хранятся комплексы материалов, которые рассказывают об участии военнослужащих 427-го ОМП СССР в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы. Среди них документы и личные вещи командира полковника Владимира Пруссии Гребенюка, командира механизированных рот капитана Петра Павловича Зборовского (ему поручено организовать работу с водой відкачування из подвалов 4-го энергетического блока), командира взвода старшего лейтенанта Александры Виктоон Александры Викторович Логачева. В музейной библиотеке есть копии журнала «Камуфляж» №. 4 и 5 за 2006 год, которые распечатаны рассказ о тех событиях.

Источник:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *



Создание сайта на WordPress - Rubika.