ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛАСТНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ВСЕУКРАИНСКОЙ ОБЩЕСТВЕННОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ИНВАЛИДОВ “СОЮЗ ЧЕРНОБЫЛЬ УКРАИНЫ”Харьковская общественная организация «Чернобылец Харьковщины»

26 апреля 1986 года

На четвёртом энергоблоке Чернобыльской АЭС произошла авария, ставшая крупнейшей катастрофой в истории атомной энергетики...

Последствия

Уже прошло 33 года, со дня аварии на ЧАЭС, но до сих пор мы видим её последствия...

На Харьковщине

По состоянию на 01.01.2020 года - 20 212 пострадавших от последствий аварии на ЧАЭС

10 248 ликвидаторов

Участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС 10 248, в т.ч. инвалидов 5227 чел.

5 285 потерпевших

Потерпевших от Чернобыльской катастрофы 5285, в т.ч. 942 инвалида

164 человека

164 участников других ядерных испытаний, в т.ч. 51 инвалидов

1 946 вдов

1946 вдов, умерших чернобыльцев, смерть которых связана с последствиями аварии на ЧАЭС

2 569 детей

Пострадало 2569 детей, в т.ч. 5 из них инвалидов

Помним, скорбим

С 1986 года на Харьковщине умерло более 10 тысяч человек...

Погіршення … через задеклароване поліпшення

Опубликовано: 4 Ноябрь, 2019

Із жовтня 2017 року Пенсійний фонд України протиправно і свідомо запустив  механізм  викрадення  мізерної Конституційної пенсійної надбавки  у ліквідаторів  аварії на Чорнобильській АЕС за понаднормативний  трудовий стаж.

Депутати Верховної Ради  восьмого скликання  03 жовтня 2017 року під гаслом  «прогресивної пенсійної реформи»  благословили  ухвалення  Закону України №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій».

Внесене доповнення до  другої  частини ст.  56 Закону України , на думку  керівництва ПФУ, змінило сутність  попередньої, на наше щастя чинної  і законної,  норми  нарахування надбавки до «повної державної пенсії» за понаднормативний стаж: «2. Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки — 20 років, жінки — 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»».

Реально  ця редакція  жодним чином  не порушує наші права, а навпаки їх розширює.  Цим правом  скористались  тисячі ліквідаторів першої категорії, яким пенсія   обраховується   в залежності  від заробітку за роботу  в зоні підвищеної радіації.  Але  цього права були полишені  носії інших категорій. Їх було відокремлено, хоча  вони  працювали і піддавалися небезпечному ризику радіаційного  опромінення  нарівні  з усіма ліквідаторами.

Що ж задекларувало оце  доповнення «в разі призначення пенсії на умовах 27-мої статті ЗУ №1058?! Змушений  нагадати  його зміст:

« 2. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, — відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом…»

Отже, зараз  для усіх категорій   ліквідаторів  за бажанням  настало право  на розрахунок пенсії за  двоскладовою  формулою із врахуванням отриманої зарплати за роботу  в зоні підвищеної радіації. На жаль, реально ця редакція жодним чином не надає найменших надій  на більш-менш забезпечену старість. «Велику ложку дьогтю» у належні нам  компенсації  додало    внесення  положення  ще 17 листопада 2005 року до статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У   нібито безневинних рядках – «Обчислення  середньомісячного заробітку провадиться  відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» — зарита «немаленька собачка».  Механізм цього «обчислення» гласить: «За бажанням застрахованої особи частина розміру  пенсії за віком за період страхового стажу,набутого до дня  набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу,набутого після набрання  чинності цим Законом,відповідно до цього Закону. При цьому (зверніть увагу!)  частина розміру  пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів . На практиці оці «максимальні розміри», що діяли на день набрання чинності Законом 1058, розраховують  за такою формулою: 168,00 грн. = максимальний розмір 150 грн.  х  1,12 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада  2003 року №1783 «Про заходи щодо поліпшення  пенсійного забезпечення громадян». Положення безнадійно застаріло,

Під замаскованою назвою «щодо поліпшення» (!?) і цей документ теж додав чимало дьогтю в «бочку беззаконня», призвівши до  позбавлення законних  матеріальних прав ліквідаторів.  Він ще й  сповна заслуговує на статус антиконституційного. Постанова №1783 беззаперечно суперечить  щонайменше 3, 8, 22 та 64 – ій статтям Конституції України. Саме вона запровадила  механізм  обмеження наших  прав, що категорично  забороняє робити наша Конституція. Остання такий дозвіл надає виключно при виняткових обставинах – «в умовах воєнного або надзвичайного стану … із зазначенням  строку  дії цих обмежень».

Сьогодні для того, щоб ліквідатор другої категорії відповідно до нової редакції другої  частини статті 56 Чорнобильського Закону заробив  пільгову пенсію не нижче мінімальної, йому треба мати  35 років трудового стажу і коефіцієнт заробітної плати не нижче 3,1. Іншими словами, йому потрібно заробляти щомісяця не менше 10 тисяч гривень, наголошую – офіційно, а не в конвертах.

До цієї публікації змусило мене  вдатися останнє рішення Верховного Суду  від 23 жовтня 2019 року (справа №809/627/18). На нашу думку суперечливого, оскільки у нас  є інші  висновки  цього ж суду щодо чинності попередньої редакції другої частини ст. 56  ЗУ №796-12.  Саме його ми очікували більше року з надією  позбутися, нав’язаного поліпшення через погіршення  належних ліквідаторських компенсацій. Ось рядки його висновків: « 20. Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 ст. 27 Закону  №1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах ч. 1 ст. 27 Закону №1058 – IV, то відповідач у зв’язку із зміною правового регулювання спірних  правовідносин  правомірно припинив виплату позивачу збільшення пенсії передбачену ч. 2 ст. 56 Закону №796- XII у редакції до внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017». Чому суд позбавив нас  права  вибору – стаття ж 27 ЗУ №1058  його надає – «за бажанням…». Де ж тут обов’язковість, примус?!

Цей  же суд ухвалою від 24 липня 2018 року у справі №352/1009/16-а (провадження відбувалося у 2018 році, тобто після набуття чинності ЗУ №2148) підтвердив  чинність попередньої редакції частини  другої статті 56  ЗУ №796-12:

«Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки — 20 років, жінки — 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище 85 % заробітку.

У зв’язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Отже, колегія  суддів погоджується з висновками судів  попередніх інстанцій, що  перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від  7 липня 2015 року (справа № 21-727а15) та від 20 вересня 2016 року (справа № 21-1255а16) та постановах Верховного Суду від 06.02.2018 (справа 560/675/17) та  від 15.05.2018 (справа № 565/1447/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 349350355356359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тисменицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову  Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2017 року та ухвалу Львівського  апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року — без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та  оскарженню не підлягає».

Згідно  повідомлень із інших областей ліквідатори  теж оббивають пороги пенсійних управлінь  для подолання  сфабрикованої проблеми. Для її остаточного розв’язання могло б посприяти втручання Міністерства соціальної політики. Міг би допомогти   і Конституційний Суд України, котрий неодноразово  звертав увагу Держави  на ігнорування нею Конституційного обов’язку. Приміром, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 наголошено, що «положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності».

Та для цього необхідний розгляд ним добротної Конституційної скарги, на  підготовку котрої   спроможні навіть  не всі адвокати. Отож, треба  стукати, щоб  досягти  законного,  людям, котрі  ціною власного здоров’я, а чимало – і життя,  відважилися  боронити світ від катастрофи планетарного масштабу.

Ярослав Олійник
голова ГО «Прикарпатбат Чорнобиль»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *



Создание сайта на WordPress - Rubika.