ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛАСТНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ВСЕУКРАИНСКОЙ ОБЩЕСТВЕННОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ИНВАЛИДОВ “СОЮЗ ЧЕРНОБЫЛЬ УКРАИНЫ”Харьковская общественная организация «Чернобылец Харьковщины»

26 апреля 1986 года

На четвёртом энергоблоке Чернобыльской АЭС произошла авария, ставшая крупнейшей катастрофой в истории атомной энергетики...

Последствия

Уже прошло 32 года,со дня аварии на ЧАЭС, но до сих пор мы видим её последствия...

На Харьковщине

По состоянию на 01.07.2018 года - 20 980 пострадавших от последствий аварии на ЧАЭС

10 740 ликвидаторов

Участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС 10 740, в т.ч. инвалидов 5380 чел.

5 364 потерпевших

Потерпевших от Чернобыльской катастрофы 5364, в т.ч. 934 инвалида

192 человека

192 участников других ядерных испытаний, в т.ч. 56 инвалидов

1 833 вдов

1833 вдовы, умерших чернобыльцев, смерть которых связана с последствиями аварии на ЧАЭС

2 851 детей

Пострадало 2851 детей, в т.ч. 12 из них инвалид

Помним, скорбим

С 1986 года на Харьковщине умерло более 10 тысяч человек...

Звернення Ініціативної групи до побратимів-чорнобильців, які прийняли рішення реалізовувати свої Конституційні Права і Свободи Людини і Громадянина!

Опубликовано: 11 Январь, 2020

Шановні побратими!

Звертаємося до вас з проханням та пропозицією ознайомитися з текстом проекту звернення до Голови держави — гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина В. О. Зеленського та надіслати на вказані електронні адреси:

Білоєнко Володимир Миколайович     bi22021960@gmail.com

Гайдак Віктор Васильович     v.v.gaydak@gmail.com

Івакін Борис Іванович     borisivakin51@gmail.com

ваші думки, доповнення, зміни, пропозиції тощо з метою внесення до проекту та формування остаточного документу для передачі звернення, в якому ми разом з вами постараємося донести спільну колективну думку з зазначених питань до гаранта наших прав і свобод.

№ 20/01-13-01 від 13 січня 2020 року

Президенту України
Гаранту додержання
Конституції України,
прав і свобод людини і громадянина
В. О. Зеленському
вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
requests@apu.gov.ua

Контактна особа:
Гайдак Віктор Васильович
Посвідчення: Серія А, № 419569
пр-т Героїв Сталінграду, 61, кв. 77,
м. Київ, 04213
(095) 683-75-16
Е-mail: v.v.gaydak@gmail.com

Про встановлення
соціальної справедливості
по відношенню до громадян,
які брали безпосередню участь
у ліквідації Чорнобильської катастрофи
— катастрофи планетарного масштабу
(період локалізації).

Звернення

Вельмишановний, пане Президенте України!

Ініціативна група звертається до Вас як до Голови держави — гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина з проханням вжити рішучих заходів щодо вирішення питань чорнобильської проблематики — штучно створених умов дискримінації по відношенню до громадян, які брали безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу (період локалізації).

Інформуємо про наступне:

— проаналізувавши штучно створену ситуацію, яка створила умови дискримінації по відношенню до громадян, які були відряджені з підприємств, організацій та установ з метою ліквідації Чорнобильської катастрофи (період локалізації) в законі № 796-ХІІ визначеної як «аварія», Ініціативна група прийшла до висновку, що вищезазначене проблемне питання має чітку дату початку та конкретного замовника, а саме:

«за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи було прийнято 15.06.2004 та набрав чинності 08.07.2004 Закон України № 1770-IV «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в якому визначено наступне:
«Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. У частині другій статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( 3551-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425; 1996 р., № 1, ст. 1; 2003 р., № 30, ст. 245):

2) доповнити пунктом 9 такого змісту:

«9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи».

Висновки Ініціативної групи:

Два нюанси створюють в питаннях Чорнобильської проблематики правове безглуздя, а саме:

словосполучення в ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ «учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків не відповідає Основному Закону України — Конституції України, де Чорнобильська аварія визначена як Чорнобильська катастрофа — катастрофа планетарного масштабу і не стикується зі словосполученням «Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», визначеному у Законі України від 08.07.2004 «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 1770-IV.

Тобто словосполучення «ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» не стикується зі словосполученням «ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», що дає можливість посадовим особам формально відмовляти у визначенні статусу та видачі відповідних посвідчень.

На нашу думку, саме з цієї причини, Міністерство соціальної політики України чинить шалений спротив щодо видачі нам, ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, відповідних посвідчень з визначеним статусом «Учасник ліквідації Чорнобильської катастрофи». Наразі продовжується видача (заміна) посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», тим самим створюючи ще більший правовий хаос в питаннях чорнобильської проблематики.

В п. 9 ст. 7 Закону України від 08.07.2004 «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 1770-IV визначено «осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи»,

Крім цього, в довідках МСЕК працівники підрозділів Міністерства охорони здоров’я вказують «Причина інвалідності пов’язана з роботами по ЛНА на ЧАЕС», що дає змогу Мінсоцполітики та підпорядкованим структурним підрозділам на місцевому рівні вимагати від громадян, які були відряджені з підприємств, організацій та установ з метою ліквідації Чорнобильської катастрофи та брали безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи (в період її локалізації) доводити факт участі саме у складі невоєнізованих формувань ЦО та формально відмовляти у визначенні статусу та видачі відповідних посвідчень.

Але, строго дозовано, ці посвідчення таки видаються. Мінсоцполітики листом від 31.07.2019 р. № 1315/0/78-19 (Додаток № 1) надає інформацію що по Україні видано 8796 посвідчень, в тому числі — по Харківській області станом на 01.07.2019 р. видано 21 посвідчення «особи з інвалідністю внаслідок війни».

Парадокс заключається в тому, що тільки по одному району (Шевченківському) м. Харків видано 154 таких посвідчень (відповідь від 20.09.2019 р. № В-0-1/16-19) (Додаток № 2).

Ось такий облік фактично існує в Державі Україна.

Як наслідок, пенсії громадян у яких статус визначений у відповідності до Закону України від 08.07.2004 «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 1770-IV як «особа з інвалідністю внаслідок війни» знаходяться в діапазоні від 8000 грн. до 17000 грн. і більшість з них не отримує пенсію по «чорнобильському закону» № 796-ХІІ.

Разом з тим, решта цивільних громадян — учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи пенсії отримують відповідно до Закону України № 796-ХІІ у розмірі «до 3000 грн.». (Додаток № 3 — Діапазон пенсій).

Навіть знаходячись в одному законі, пенсії чомусь відрізняються в рази.

Це стосується і одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Наразі, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від від 14 травня 2015 р. № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України розмір одноразової компенсації для цивільних «ліквідаторів аварії на ЧАЕС» у 2019 році становив 379,30 — 284,40 — 189,60 грн. (в залежності від групи інвалідності).

В той же час, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» ця виплата більша у 2935 разів (для ІІ групи інвалідності). (Додаток № 8).

2) встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

• 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності I групи;

• 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності II групи;

• 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності III групи;

3) часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, — у розмірі, що визначається у відсотках 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.

Тобто:

• для інваліда ІІ групи з числа цивільних «ліквідаторів аварії на ЧАЕС» = 284,40 грн.

• для інваліда ІІ групи з числа міліціянтів «ліквідаторів аварії на ЧАЕС» = 834600 грн.

Людина в погонах отримує одноразову компенсацію в 2935 разів більшу ніж цивільний «ліквідатор Чорнобильської катастрофи».

Аналогічна ситуація і з щорічною допомогою на оздоровлення.

Яким ж покидьками — Законодавцями потрібно бути, аби до такого додуматися.

На особливу увагу заслуговує Постанова (ІМЕНЕМ УКРАЇНИ) Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 р. по Справі № 520/6631/19:

«розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.08.19 року по справі № 520/6631/19» (Додаток № 4) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації в якому просить суд:

— визнати протиправною відмову УСЗН Харківської РДА Харківської області у наданні ОСОБА_1 статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни;

— зобов’язати вчинити дії з приводу встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни.

22.08.2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду позов залишено без задоволення.

Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, вказало на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відсутність підстав для його скасування. Вважає, що належного документального підтвердження безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони ОСОБА_1 до управління не надав, тому його позовні вимоги задоволенню не підлягають. Отже, посилаючись на викладені доводи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В Постанові апеляційного суду по суті визначене наступне: «З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що створення документів, на наявності яких наполягає відповідач, не залежить від волі позивача, адже позивач не є видавцем таких документів, у зв`язку з чим на нього не може бути покладений обов’язок доводити те, що від нього не залежить».

Саме тому, як висновок, апеляційний суд ВИРІШИВ:

«На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 року по справі № 520/6631/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії — задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації у наданні ОСОБА_1 статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації вчинити дії з приводу встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни».

Як видно з вищенаведеного прикладу, Мінсоцполітики та структурні підрозділи на місцевому рівні цинічно перекладають на людей з обмеженими можливостями «обов’язок» доведення факту участі громадян при ліквідації Чорнобильської катастрофи саме у складі Цивільної оборони.

Структурні підрозділи на місцевому рівні відмовляють громадянам у визначенні статусу та видачі відповідного посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни», посилаючись (керуючись) рекомендаційним листом Мінсоцполітики від 10.01.2006 року № 9/19/71-06 за підписом заступника міністра В. Дьяченка (Додаток № 5), не дивлячись на те, що Міністерство юстиції України зобов’язало відкликати і скасувати лист МНС, на підставі якого був розроблений рекомендаційний лист Мінсоцполітики від 10.01.2006 року № 9/19/71-06, доречі, який за визначенням Міністерства юстиції України не має ознак нормативно-правового акту (Додаток № 6).

Пропозиції Ініціативної групи:

1. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією ініціювати законотворчий процес щодо приведення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-ХІІ) у відповідність до Основного Закону України — Конституції України в частині яка суперечить Основному Закону України — Конституції України, а саме замінити словосполучення «аварія на Чорнобильській АЕС» на словосполучення «Чорнобильська катастрофа — катастрофа планетарного масштабу».

2. Звернутися до Кабінету Міністрів України з ініціативою про розгляд питання щодо визначення юридично статусів всіх категорій громадян які брали безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків, а також громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, або від радіаційного впливу з різних причин та інших шкідливих чинників з обов’язковим занесенням до Державного реєстру України (єдина інформаційна система).

3. Звернутися до Кабінету Міністрів України з ініціативою про вирішення питання щодо розмежування громадян, які брали безпосередню участь у процесі локалізації Чорнобильської катастрофи та іншими категоріями громадян (постраждалими, потерпілими, тобто, евакуйованими та переселеними, а також громадян, які з різних причин постраждали від радіаційного впливу та інших шкідливих чинників не зі своєї вини («станційники», підводники, ракетчики тощо). Це розмежування легко зробити визначивши кожну категорію громадян в своєму статусі з занесенням до Державного реєстру України (єдиної інформаційної системи), що надасть можливість облікувати окремо кожну категорію громадян, як тих хто приймав безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи, так і тих хто постраждав з різних причин.

4. Взяти під свій особистий контроль питання організації функціонування Державного реєстру України (єдиної інформаційної системи) у відповідності до вимог ст. 16 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ.

5. Взяти під свій особистий контроль виконання посадовими особами органів державної влади (Міністерства соціальної політики та структурних підрозділів на місцевому рівні) Законів України та рішень Судів України щодо наведення конституційного ладу в державі Україна та встановлення соціальної справедливості по відношенню до громадян, які були відряджені з підприємств, організацій та установ з метою ліквідації Чорнобильської катастрофи стосовно визначення статусу та видачі відповідного посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни».

Такий підхід вирішення зазначених питань Чорнобильської проблематики надасть можливість навести конституційний лад у державі та встановити соціальну справедливість по відношенню до всіх категорій громадян, як тих хто брав безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи (період локалізації) так і тих хто постраждав від Чорнобильської катастрофи (евакуйовані, переселені) а також від радіаційного впливу з різних причин та інших шкідливих чинників не зі своєї вини.

Додатки за текстом на 15 арк.:

1. Лист (таблиця) Мінсоцполітики від 31.07.2019 р. № 1315/0/78-19;
2. Відповідь Шевченківського УПСЗН м. Харків від 20.09.2019 р. № В-0-1/16-19;
3. Лист ПФ України від 15.02.2019 № 4809/04-21;
4. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 р. по Справі № 520/6631/19;
5. Рекомендаційний лист Мінсоцполітики від 10.01.2006 року № 9/19/71-06;
6. Листи Міністерства юстиції України від 18.11.2010 № М-29426-24 та від 13.07.2011 № 39734-24;
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»;
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

З повагою,
учасники Ініціативної групи
з реалізації та захисту Конституційних прав
громадян, які брали безпосередню участь
у ліквідації Чорнобильської катастрофи:

Білоєнко Володимир Миколайович (067) 109 57 53, bi22021960@gmail.com
Гайдак Віктор Васильович (095) 683 75 16, v.v.gaydak@gmail.com
Іванін Борис Іванович (050) 303 26 88, borisivakin51@gmail.com

_____________ В. В. Гайдак

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 14 травня 2015 р. № 285

Київ

Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

 

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

№ 759 від 26.10.2016

№ 718 від 14.08.2019}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити такі розміри виплат, передбачених статтями 36 і 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”:

1) одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, пов’язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи:

{Абзац перший підпункту 1 пункту 1 в редакції Постанови КМ № 759 від 26.10.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 718 від 14.08.2019}

особам з інвалідністю I групи — 379,3 гривні;

{Абзац другий підпункту 1 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 718 від 14.08.2019}

особам з інвалідністю II групи — 284,4 гривні;

{Абзац третій підпункту 1 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 718 від 14.08.2019}

особам з інвалідністю III групи — 189,6 гривні;

{Абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 718 від 14.08.2019}

дітям з інвалідністю — 1264 гривні;

{Абзац п’ятий підпункту 1 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 718 від 14.08.2019}

сім’ям, які втратили годувальника, — 7586 гривень;

батькам померлого — 3792 гривні;

2) одноразової допомоги громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) на нове місце проживання, — 15,7 гривні на кожного члена сім’ї.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 411);

постанову Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. № 649 “Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 30, ст. 1217).

Прем’єр-міністр України       А.ЯЦЕНЮК
Інд. 33

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21 жовтня 2015 р. № 850
Київ

Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції

Відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що додаються.

2. Установити, що:

особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 707 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1461);

дія затверджених цією постановою Порядку та умов не поширюється на осіб, які проходили службу в складі національного контингенту чи національного персоналу в міжнародних операціях.

Прем’єр-міністр України    А.ЯЦЕНЮК

Інд. 72

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою
Кабінету Міністрів України
від 21 жовтня 2015 р. № 850

ПОРЯДОК ТА УМОВИ
призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції

1. Ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі — грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

2. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) працівника міліції — дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності — дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

3. Грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов’язків — у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім’ї та батьки загиблого (померлого) працівника міліції визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці — відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

2) установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

 

Так міністерство Внутрішніх справ (разом з Кабінетом Міністрів України піклується про своїх співробітників.  

А чи так КМ України піклуються про нас?

Додаток до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції
______________________________________
(найменування посади, прізвище, ім’я,
______________________________________
по батькові керівника органу)
______________________________________
______________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові заявника)
______________________________________
______________________________________
(місце проживання заявника)

ЗАЯВА (РАПОРТ)

Прошу провести мені виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з тим, що ___________________________________________________________________________
(зазначається підстава)
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________

До заяви (рапорта) додаю:

1.
2.
3.
4.

___ ______________ 20__ р. ___________________
(підпис заявника)

Відмітка органу внутрішніх справ
___________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові працівника міліції, спеціальне звання та посада)
______________________________ проходив (проходить) службу в органах внутрішніх справ з ___ ____________ _____ р.  по ___ ____________ ____ р.
Подія настала: _________________________________________________________
(зазначаються умови виплати грошової допомоги відповідно до Порядку та умов)
МП    _______________________________________       __________
(ініціали та прізвище керівника органу)                              (підпис)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *



Создание сайтов в Харькове
cоздание сайтов в Харькове — IT-агентство Rubika.