ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛАСТНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ВСЕУКРАИНСКОЙ ОБЩЕСТВЕННОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ИНВАЛИДОВ “СОЮЗ ЧЕРНОБЫЛЬ УКРАИНЫ”Харьковская общественная организация «Чернобылец Харьковщины»

26 апреля 1986 года

На четвёртом энергоблоке Чернобыльской АЭС произошла авария, ставшая крупнейшей катастрофой в истории атомной энергетики...

Последствия

Уже прошло 32 года,со дня аварии на ЧАЭС, но до сих пор мы видим её последствия...

На Харьковщине

По состоянию на 01.07.2018 года - 20 980 пострадавших от последствий аварии на ЧАЭС

10 740 ликвидаторов

Участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС 10 740, в т.ч. инвалидов 5380 чел.

5 364 потерпевших

Потерпевших от Чернобыльской катастрофы 5364, в т.ч. 934 инвалида

192 человека

192 участников других ядерных испытаний, в т.ч. 56 инвалидов

1 833 вдов

1833 вдовы, умерших чернобыльцев, смерть которых связана с последствиями аварии на ЧАЭС

2 851 детей

Пострадало 2851 детей, в т.ч. 12 из них инвалид

Помним, скорбим

С 1986 года на Харьковщине умерло более 10 тысяч человек...

Думка Ініціативної Групи щодо Статусу

Опубликовано: 11 Март, 2019

Статус:
“Учасник ліквідації Чорнобильської катастрофи —
катастрофи планетарного масштабу та її наслідків”-
що це? для кого та для чого?

01 березня 2018 року, учасник Ініціативної Групи, Гайдак Віктор Васильович — учасник ліквідації Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу та її наслідків 1986 року, Посвідчення  серія А, № 419569, направив інформаційний запит до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації такого змісту:

6 березня було отримано відповідь від Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за підписом Начальника управління Клебанової О. Б.

Як видно з відповіді, на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії від 19.06.2003 сер. КИ-1 № 060716 про встановлення інвалідності третьої групи, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А № 419569.

Зразу ж звертаємо увагу на те, що кожен з нас не якась там незрозуміла «особа», а — громадянин своєї Держави, у відності до Основного Закону України — Конституції України, тобто, таким чином нас викреслили з самого головного статусу — зі статусу Громадянина України.

Читаємо далі: «Відповідно до пункту 3 статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» категорії 1 є документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто виходячи з вищенаведеного, шановні Побратими — Чорнобильці, наші Посвідчення є документом, і це, на нашу думку — Паспорт Чорнобильця!!!

А ще зверніть увагу на те, що цей документ підтверджує статус громадянина (а не якоїсь особи) і, до речі, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не якоїсь аварії.!!!

А якщо це документ, то він має містити в собі (у відповідності до ст. 16 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та  Постанови КМУ від 9 червня 1997 р. № 571 «Положення про організацію і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») достовірну інформацію і відповідати всім нашим даним (П.І.Б., Реєстраційний номер у Державному реєстрі, статус юридично визначений, доза опромінення, тощо).

Доречі, цитата з Закону: «Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації передають до Державного реєстру повну і вичерпну інформацію щодо медичних, дозиметричних і соціальних даних осіб, визначених статтями 10, 11, 27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», для включення в банк даних необхідних відомостей про календарні строки їх роботи, період проживання на радіоактивно забруднених територіях, про місце роботи, про дози опромінення».

Продовжуємо аналізувати відповідь УПСЗН і бачимо, що наш Документ (Посвідчення):

«надає право на користування пільгами, встановленими цим Законом» (№ 796-XII), але Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року за № 6-р/2018 каже про наступне:

«Конституційний Суд України зазначає, що обов’язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пільги, компенсації і гарантії, встановлені у Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є особливою формою відшкодування завданої шкоди таким особам за втрачене здоров’я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень»,

тобто мова йде про:

  1. наш особливий статус:
  2. пільги, компенсації та Державні гарантії, та
  3. особливу форму відшкодування завданої шкоди.

Якщо проаналізувати сьогодення, то нас зробили якимись незрозумілими особами, які ліквідували якусь аварію (можливо каналізацію прорвало десь на АЕС, чи комусь цеглина впала на голову, чи піском присипало …)

ПРИЇХАЛИ!!!

Але нам не потрібен «соціальний захист», який нам нав’язує МінСоцПолітики, ми не пільг потребуємо для якихось «малоимущих», адже Держава взяла на себе обов’язок, який чітко визначений у рішенні Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року за № 6-р/2018, згідно з яким ми маємо право на повне відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, де головною складовою повинна бути не якась «ваша соціальна допомога» а «Державна пенсія», яка має бути на кілька порядків вищою ніж подачки, якими МінСоц обізвав наші пенсії.

Ще більше погіршиться наш стан (Ліквідаторів Чорнобильської катастрофи), якщо ми дозволимо Міністру МСП втілити в життя свої мрії … (читай проект Закону) (http://veteranychernobyl.info/s-novym-zakonom-invalidy-i-chernobylcy-okazhutsya-v-ravnyx-pravax-s-ukraincami-bez-osobogo-socialnogo-statusa#more-12706),

які полягають в тому, що «С новым законом инвалиды и чернобыльцы окажутся в равных правах с украинцами без особого социального статуса».

Новый законопроект планируют подать в Раду в 2019 году.

Единые правила.

Чиновники хотят унифицировать все виды госпомощи.

«Главная идея помощи людям — она должна исходить не из того, какой у них статус, а из доходов. Социальная категория это не ключевое: инвалид это или чернобылец — неважно, главное — материальное состояние человека», — подчеркнул министр».

Це що — повна відмова Держави від взятих на себе обов’язків???

Чи це думка тільки окремої посадової особи МСП???

Вкотре повторюємо для Міністра МСП: «ми маємо право на повне відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, де головною складовою повинна бути не якась «ваша соціальна допомога» (відповідно до реєстру «пільговиків») а «Державна пенсія» (відповідно до Державного реєстру).

Саме тому що інваліди-чорнобильці не є інвалідами за професійними захворюваннями або внаслідок каліцтва, а є громадянами, які постраждали від радіаційного впливу з вини держави, і саме Держава, а не підприємство, яке нас відрядило на ліквідацію Чорнобильської катастрофи, взяла на себе обов’язок щодо повного відшкодування шкоди «за втрачене здоров’я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень».

І чомусь не бачили нас, як ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, попередні міністри і не бачить діючий Міністр соціальної політики, як і не  звертають уваги на те, що наші захворювання не від професійної діяльності (як у працівників ЧАЕС), а пов’язані з радіаційним опроміненням.

То нехай Міністр Охорони здоров’я або підтвердить (або спростує) факт роботи «ліквідаторів» у полях іонізуючого опромінення.

Тому пропонуємо, всім Ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, негайно, виключно в законний спосіб, вимагати від Уряду України (окремо як від від МОЗ так і від спеціалізованих медичних закладів, які займаються питаннями обліку чорнобильців в Державному реєстрі) визнати наші захворювання, як захворювання від радіаційного впливу і з обов’язковим занесенням у медичну картку з чітким формулюванням діагнозу де буде прописано, що захворювання пов’язане з радіаційним опроміненням і як мінімум це віддалені наслідки радіаційного впливу. До речі в м. Київ в ДУ «ННЦРМ» працює ціле відділення «Відділення віддалених наслідків радіаційного впливу». А якщо є відділення, то чому в діагнозах не пишуть: «захворювання пов’язане з радіаційним впливом» або «захворювання пов’язане з віддаленими наслідками радіаційного впливу».

Все, на що ми раніше не звертали уваги (статус, діагноз, реєстраційний номер та дані Державного реєстру (єдиної інформаційної бази) зараз тлумачаться посадовими особами Пенсійного фонду та МСП явно не на нашу користь.

Підсумок: «Немає Статусу — немає нас».

Робіть висновки!

Досить перекривати дороги і ламати паркани, на що нас часто провокують. Досить нам захищатися — настав час РЕАЛІЗОВУВАТИ свої Конституційні права, настав час нам самим навести лад на своїй землі у своєму домі, а саме:

«вимагати від «Міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організації виконати вимоги Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (поки його не знищили зовсім) та Постанови КМУ від 9 червня 1997 р. № 571 «Положення про організацію і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та передати до Державного реєстру повну і вичерпну інформацію щодо медичних, дозиметричних і соціальних даних осіб, визначених статтями 10, 11, 27 ЗУ № 796-XII, для включення в банк даних необхідних відомостей про календарні строки їх роботи, період проживання на радіоактивно забруднених територіях, про місце роботи, про дози опромінення».

Завдяки цьому ми будемо обліковані в Державному реєстрі України з чітким, юридично визначеним статусом: «Учасник ліквідації Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу та її наслідків».

Тільки такий підхід надає нам право вимагати від держави Україна повного відшкодування шкоди «за втрачене здоров’я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень» тому, що у відповідності до Статті 16. Конституції України («Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави», адже Держава взяла на себе обов’язок щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу).

З повагою до всіх і кожного,

Ініціативна Група з представлення інтересів
та захисту Конституційних прав людини і громадянина,
членів територіальних громад сіл, селищ та міст України,
які безпосередньо брали участь у ліквідації
Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного
масштабу та її наслідків, які постраждали
від іонізуючого радіаційного впливу та які потребують
повного відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю
внаслідок Чорнобильської катастрофи

Один комментарий на «“Думка Ініціативної Групи щодо Статусу”»

  1. Да, давно уже всё понятно и ясно. Только, объединившись, выйдя с конкретными требованиями к банде винницких(кабмин,…), мы сможем вернуть льготы и справедливые пенсии. Иначе эти «слуги народа» добьют нас окончательно. 20 марта объявили мирну ходу. Ликвидатор.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *



Создание сайтов в Харькове
cоздание сайтов в Харькове — IT-агентство Rubika.